Цікаві книги про біг
В цій підбірці книг, я вирішив зібрати, так би мовити, автобіографічні (художні) книги про біг, де автори розповідають про роль бігу в їхньому житі, та які читаються буквально на одному диханні. І які досить гарно заряджають, що б вийти на пробіжку.
Перші три книги: «Народжені бігати», «Про що я говорю, коли говорю про біг», «Той, що біжить без сну», книги які прочитав в 2019 році та які залишили по собі досить гарні враження тому їх вирішив порекомендувати в першу чергу.
Народжені бігати. Рух до безмежних можливостей
Крістофер Макдуґал
«Народжені бігати» — це епічне пригода, яке почалося з простого питання: «Чому моя нога болить?». За відповіддю на нього автор книги, популярний американський журналіст і любитель бігу Крістофер Макдугл, відправився до племені відомого своєю витривалістю — тараумара (рарамурі) .
Спостерігаючи за «тими, хто з легкими ногами» і переймаючи їх багатовіковий досвід, автор показує і нам, що ми робимо «не так». Головна сюжетна лінія книги це племя тарумара, яке зберегло неймовірну майстерність бігу. Індіанці тараумара є хранителями втраченого сучасною людиною мистецтва бігати, яке з часом обросло легендами. Паралельно автор розповідає про те, що роблять з бігунами взуттєві компанії і як вони продовжують генерувати взуття шкідливе для бігу і що думають про це всередині компаній самі співробітники.
Про що я говорю, коли говорю про біг
Харукі Муракамі
Біографічна історія Харукі Муракамі, яку важко назвати лише книгою про біг. Він розповідає про те, як узагалі почав бігати, як почав писати, як утримував джаз-бар, а потім писав. Як готувався до марафону, а потім і ультрамарафону. В цій книзі знаменитий майстр сучасної японської літератури, своєю фірмовою легкістю і недомовленістю, віртуозно балансуючи на межі побутового нарису і алегорії, фіксує свої роздуми про біг.
Той, що біжить без сну. Одкровення ультрамарафонця
Дін Карназес
Автор книги «Той, що біжить без сну. Одкровення ультрамарафонця» — Дін Карназес, який пробіг за свою кар’єру близько 160 000 км, розповідає про те, з якою завзятістю він досягає одну поставлену мету за одною.
Його книга стала бестселером. Вона для тих, хто не потребує комфорту, для кого лежання перед телевізором — втрачений час, хто любить природу і тільки там дихає на повні груди і відчуває себе вільним. Діна називали і божевільним, і мазохістом, і навіть «шізіков». Так називали людину, для якого марафонська дистанція всього лише розминка. Бігти добу і більше, бігти в сорокаградусну спеку і в мороз нижче 40 градусів, бігти по горах. «Навіщо?!» — запитували його. «Тому що я можу». Ось ЦЕ і є головною мотивацією для тих, хто хоче вибратися із зони комфорту, послати виклик самому собі, перейти межі можливого
Наступні дві книги: «Ультра», «Людина, що біжить» планую прочитати в 2020 році. Готуючи статтю, а заодно шукав, що почитати в цьому році ознайомився з їх рецензіями і вони залишили по собі позитивні враження та бажання їх прочитати.
Ультра
Річ Ролл
Це чесна розповідь людини, яка в свій час подолала алкогольну залежність. Але на зміну одній залежності прийшла пристрасть до фаст-фуду, зайва вага та гіподинамія.
З усім цим «джентльменским набором» автор книги, юрист Річ Ролл надумав попрощатись далеко вже не в юнацькому віці. Точніше сказати, автор книги «Ультра» завоював свої головні спортивні перемоги вже після сорока — у віці коли інші вже прощаються зі спортом. Людина, яка ще вчора насилу підіймається по сходах вирішує прийняти участь тріатлоні «Ironman», а далі були «Ultraman» та «Epic 5». Така історія, як у Річа Ролл, змушує повірити, що в житті можливо найнеймовірніші трансформації: з любителя фаст-фуду — в вегани, адепта рослинної їжі; з вчорашнього алкоголіка — у самого сильного чоловіка США.
Людина, що біжить
Чарлі Енген
Він біг, щоб отримати визнання. Біг, щоб пережити наркотичну ломку. Біг, коли народжувалися його сини. Біг був для Чарлі Енгена способом покарати себе за нікчемність і його порятунком. Він допоміг автору книги подолати залежність від алкоголю і наркотиків, відчути справжню біль і дізнатися справжнє зцілення.
Чарлі пробіг марафон в тюрмі і Сахару від краю до краю. Долав сотні кілометрів на ультрамарафон, брав участь в десятках пригодницьких перегонів. Його переслідували розлючені крокодили, глодалі п’явки і обливали послідом кажани. Він засинав на велосипеді, прокидався з тарантулом в спальному мішку і звисав на мотузці зі скелі. Натирав мозолі розміром з тенісний м’яч, біг без сну та їжі по кілька діб.